методи діагностики остеоартрозу
Насамперед діагностика ОА ґрунтується на симптомах: у пацієнта виникає типовий біль, який посилюється при втомі або в холодну вологу погоду та полегшується після відпочинку чи при застосуванні тепла. Біль, який зазвичай є тупим, виникає унаслідок субхондральних мікропереломів кістки, синовіту, розтягнення капсули суглоба.
На початкових стадіях больовий синдром з’являється лише при тривалому навантаженні або перевантаженні суглоба, однак за прогресування ОА біль виникає і при незначному навантаженні чи в спокої або навіть уночі. Крім того, пацієнти спостерігають обмежену рухомість ураженого суглоба вранці (ранкову скутість), яка зазвичай триває до 30 хв1.
Фізикальне обстеження в разі ОА дозволяє виявити чутливість та біль під час натискання на суглоб; набряк суглоба, збільшення його в об’ємі внаслідок остеогіпертрофії та/або наявності асептичного запального ексудату; іноді – підвищення температури шкіри над суглобом; іноді – крепітацію при активному чи пасивному згинанні й розгинанні суглоба; обмеження рухів у суглобі внаслідок болю, наявності ексудату, контрактур, м’язових спазмів, механічної обструкції суглоба1.
Золотим стандартом діагностики ОА є рентгенографічне обстеження. Зазвичай виконується рентгенографія в двох проєкціях: прямій та боковій. Важливо провести рентгенографію симетричних суглобів, порівнявши картину. На ранніх стадіях ОА патологічні зміни переважно відсутні, іноді спостерігаються лише невеликі остеофіти. На пізніх стадіях хвороби спостерігаються звуження суглобової щілини, склеротичні зміни та субхондральне ремоделювання кістки, остеофіти, деформація суглоба. При подальшому прогресуванні можлива поява субартикулярних кіст, резорбція кістки та формування внутрішньосуглобових кісткових тілець1.
Комп’ютерна (КТ) і магнітно-резонансна томографія (МРТ) переважно використовуються
для диференційної діагностики. Оскільки КТ у цьому контексті має певні обмеження, наприклад, не дозволяє виявити незначні ушкодження м’яких тканин, цей метод використовується нечасто. МРТ дозволяє виявити ураження хряща, кісткового мозку та м’яких тканин суглоба на ранніх стадіях, зафіксувати зміни структури періартикулярних тканин (зв’язок, менісків), оцінити ступінь резорбції кістки біля суглоба1.
Для виявлення ексудату в суглобі, дефектів хряща та кіст, а також з метою проведення контрольованих пункцій, внутрішньосуглобових ін’єкцій використовується ультразвукове
обстеження1.
- Geng R, Li J, Yu C, Zhang C, Chen F, Chen J, Ni H, Wang J, Kang K, Wei Z, Wei Z, et al: Knee osteoarthritis: Current status and research progress in treatment (Review). Exp Ther Med 26: 481, 2023